МЕДИЦИНА НОВОСЕЛИЧЧИНИ
Комунальне некомерційне підприємство
«НОВОСЕЛИЦЬКА ЛІКАРНЯ» Новоселицької міської ради
Чернівецького району Чернівецької області

КАБІНЕТ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ

Лікувальна фізична культура (ЛФК) метод лікування, що полягає в застосуванні фізичних вправ і природних факторів природи до хворої людини з лікувально-профілактичними цілями. В основі цього методу лежить використання основної біологічної функції організму — руху.

Терміном лікувальна фізична культура (або ЛФК) позначають різні поняття. Це і дихальна гімнастика після важкої операції, і навчання ходьбі після травми, і розробка суглоба після зняття гіпсової пов'язки. Це і назва кабінету в поліклініці, і кафедри в інституті фізкультури, і кафедри в медичному інституті. Термін «лікувальна фізкультура» застосовується в різних аспектах, позначаючи і метод лікування, і медичну або педагогічну спеціальність, і розділ медицини або фізкультури, і структуру охорони здоров'я.

Методика ЛФК

Перед призначенням лікувальної фізичної культури визначаються завдання використання фізичних вправ, підбираються засоби і форми для вирішення цих завдань. Щоб зробити все це правильно, необхідно враховувати фазу розвитку хвороби, реакцію на неї організму, стан всіх органів і систем, не залучених у хворобливий процес, психічну реакцію хворого на захворювання та інші її індивідуальні особливості. У всіх випадках важливо дотримувати принцип поєднання загальної і місцевої дії фізичних вправ, пам'ятаючи, що одужання багато в чому залежить від загального стану організму хворого. Кожна фізична вправа, використана в лікувальній фізичній культурі, робить поновлюючий, підтримуючий або профілактичний вплив на хворого. Тому при призначенні лікувальної фізичної культури потрібно визначити (крім медичних свідчень) спрямованість її використання: з метою відновлення порушених функцій, для підтримки здоров'я будуються різні приватні методики, що відображають своєрідність патофізіологічних і клінічних проявів захворювання у окремого хворого або групи хворих, складені за нозологічною ознакою.

Основними принципами застосування лікувальної фізичної культури є цілісність організму (єдність психічного і фізичного), єдність середовища і організму (соціального і біологічного), єдність форми і функції, загального і місцевого, лікування і профілактики (У. Н. Мохів, 1984). Методика лікувальної фізичної культури повинна бути заснована на загальнопедагогічних (дидактичних) принципах. Ефективність її можлива лише при активному відношенні хворого до занять. Пояснення методистом перспективи основних систем, тобто надавати тонізуючу дію і підтримувати досягнуті результати лікування. Застосовуються фізичні вправи помірної або великої інтенсивності. Характерна особливість цього варіанту дозування навантажень полягає в тому, що вони не збільшуються в процесі курсу лікувальної фізичної культури. Заняття повинне не стомлювати хворого, а викликати відчуття бадьорості, приливу сил, поліпшення настрою. Тренуюче дозування застосовується в період одужання і в період відновного лікування, коли необхідно нормалізувати всі функції організму хворого, підвищити його працездатність або добитися високого ступеня компенсації. Фізичні навантаження при виконанні як загальнорозвиваючих, так і спеціальних вправ від заняття до заняття підвищуються за рахунок різних методичних прийомів і дозуються так, щоб викликати стомлення. Фізіологічні зрушення в діяльності основних систем, як правило, значні, але залежать від захворювання і стану хворого. Тренуюча дія в певні періоди захворювання можуть надавати і вправи помірної інтенсивності при дозуванні, що поступово збільшується. Для визначення обсягу фізичних навантажень, що надають тренуючу дію, проводять різні тести. Так, при захворюваннях серцево-судинної системи гранично допустимі фізичні навантаження визначаються за допомогою проби толерантності до них; величина осьового навантаження при діафізарних переломах — за допомогою тиску пошкодженою іммобілізованною ногою на ваги до моменту появи больових відчуттів (80% від отриманої величини — оптимальне навантаження); тренуюча дія для збільшення сили м'язів надає навантаження, що становить 50% від максимальної.

Форми ЛФК

Існує безліч форм лікувальної фізичної культури: ранкова гігієнічна гімнастика, заняття лікувальною гімнастикою, самостійні заняття фізичними вправами, лікувальна дозована ходьба, дозовані сходження (терренкур), масові форми оздоровчої фізичної культури, дозовані плавання, веслування, спортивні вправи та ігри, гідрокінезитерапія і ін.

Визначення ефективності ЛФК

Методи дослідження ефективності ЛФК залежать від характеру захворювання, оперативного втручання, травми. Загальновизнаним правилом є визначення фізіологічної кривої навантаження у процесі занять ЛФК. Розрізняють такі види контролю: експрес-контроль, поточний і етапний контроль. Експрес-контроль застосовують для оцінки ефективності одного заняття (терміновий ефект). Для цього вивчають безпосередню реакцію хворого на фізичне навантаження. Проводяться лікарсько-педагогічні спостереження, визначається ЧСС, дихання і артеріальний тиск до, під час і після заняття. Отримані дані дають змогу побудувати фізіологічну криву навантаження, що при вірно спланованому занятті поступово підвищується у вступній частині, досягає свого максимуму в середині основної і знижується у заключній частині заняття. Під час експрес-контролю рекомендується використовувати радіотелеметричні методи дослідження (телеелектрокардіограф, електрокардіосиг-налізатор та ін.), що мають особливо велике значення при серцево-судинній патології. Поточний контроль проводять протягом всього періоду лікування не менше ніж раз на 7-10 днів, а також при зміні рухового режиму. Він дає можливість своєчасно вносити корективи у методику занять, програму фізичної реабілітації. Використовують клінічні дані, результати функціональних проб, показники інструментальних методів дослідження, антропометрії. Етапний контроль проводять для оцінки курсу лікування загалом (кумулятивний ефект), для чого перед початком занять ЛФК і при виході з лікарні Ці вправи переважно використовуються у реабілітації спортсменів.



Комплекс упражнений при остеохондрозе.

Лечебные упражнения при остеохондрозе следует делать ежедневно, не пропуская ни дня. Данный комплекс упражнений при остеохондрозе состоит из пяти последовательных упражнений, которые могут делать как взрослые, так и дети для профилактики. Итак, приступим к упражнениям.

Упражнение 1. Наклоните голову вперед, в то же время надавливая на лоб сплетенными пальцами рук. Последовательно надавите пальцами сначала на затылок, потом на левый и правый висок. При этом голова должна противодействовать натиску рук, а руки – нажиму головы. На каждое такое движение тратьте по 10–12 секунд.

Упражнение 2. Положите краешки четырех пальцев на лоб друг против друга, плавно надавите на кожу всей поверхностью ладони и плавными тяговыми движениями растягивайте ее в течение 25–45 секунд. Такое же растягивание следует сделать и на виске в продольном и поперечном направлении, и в последнюю очередь – на ухе. Растягивайте его во всех направлениях, в особенности мочку. Этими упражнениями вы восстанавливаете кровообращение в участках, имеющих множество биологически активных точек.

Упражнение 3. Данное упражнение нормализует кровоток в яремных венах, совершенствуется питание мозга. Сядьте ровно, спина прямая. Не спеша отклоните голову назад. Рукой надавливайте на подбородок назад и вверх. Желательно ещё неторопливо повернуть голову немного влево и вправо. В такой позе продержитесь около минуты. Детям достаточно 12 секунд.

Упражнение 4. Данное упражнение восстанавливает работу шейного нервного сплетения. Сядьте ровно, спина прямая. Не спеша наклоните голову вперед, пытаясь дотронуться подбородком до груди. Положите сплетенные пальцы рук на затылок, нажмите вперед и вверх, приподнимая затылок. В таком положении сидите около минуты. Минут через 15 можно повторить.

Упражнение 5. Поднимайте плечи вверх, стремясь достать до ушей, затем опускайте. Так в быстром темпе делайте упражнение в течение 15 секунд. Затем поочередно: сначала одно плечо вверх, другое вниз, потом наоборот. Так тоже 15 секунд. Разотрите шейный отдел позвоночника ладонями.

Советы при остеохондрозе

Как можно больше двигайтесь. Не забывайте ежедневно делать лечебную гимнастику. Укрепляйте и улучшайте гибкость позвоночника. Всегда смотрите за своей осанкой, даже когда сидите на диване. Смените мягкий матрас на жёсткий. Избегайте однообразного положения позвоночника.

Если вы хотите перестать физически страдать, возьмите обычную кухонную скалку, которую используют для раскатывания теста. Положите её на пол, а сами ложитесь сверху на неё спиной. Покатайтесь на ней минут 10–20. Делайте так каждый вечер.

Гимнастика при остеохондрозе

Данная лечебная гимнастика для остеохондроза считается самой оптимальной. Она эффективно подходит как детям, так и взрослым и пожилым людям. Делать её следует всем, так как статистика показывает, что 50 % населения мира страдает от болей в спине. Проделывайте лечебную гимнастику каждый день, не пропуская.

Упражнение на расслабление

Ложитесь на спину, руки вдоль туловища ладонями вверх. Сделайте тихий, глубокий вдох, вместе с тем сгибая ноги в коленях и поднимая предплечья так, чтобы кисти рук легко свисали, локти в это время упираются в пол. На выдохе мягко выпрямите ноги и руки. Затем медленно поверните голову сначала вправо, потом влево.

Это расслабляющее упражнение делается после каждого из следующих упражнений. При этом его можно повторить несколько раз. Темп вы выбираете себе сами.

Лечебная гимнастика при остеохондрозе

Каждое упражнение из лечебной гимнастики при остеохондрозе следует выполнять по 7 раз. А упражнения под номером 2, 3, 5, 6 нужно выполнить по 7 раз в обе стороны. Не забывайте после каждого упражнения выполнять расслабляющее упражнение, которое описано выше. Итак, приступим.

1. Лягте, ноги на ширине плеч. Совершая вдох, поверните голову вправо, а стопы в то же время влево, стараясь при этом положить их на пол. С выдохом в исходное положение.

2. Пятку левой ноги положите на носок правой. На вдохе наклоните голову вправо, а стопы одновременно влево. С выдохом наклоните голову влево, а стопы вправо. То же проделайте, положив пятку правой ноги на носок левой.

3. Лодыжку согнутой левой ноги положите на коленную чашечку распрямленной правой ноги. На вдохе наклоните голову влево, а правое бедро с правым коленом – вправо, стараясь левым коленом коснуться пола. На выдохе – в обратную сторону, положив лодыжку согнутой правой ноги на коленную чашечку выпрямленной левой.

4. Широко расставьте согнутые в коленях ноги, стопы на полу. На вдохе сделайте поворот влево, положив ноги на пол. Голову синхронно поверните вправо. На выдохе сделайте то же самое в обратную сторону

5. Правая нога согнута, ступня на полу. Лодыжку согнутой левой ноги положите немного выше правой коленной чашечки. На вдохе сделайте поворот тазом вправо, пытаясь левым коленом коснуться пола, голову одновременно с этим поверните влево. На выдохе – в обратную сторону, положив лодыжку согнутой правой ноги немного выше левой коленной чашечки.

6. Сомкните ноги вместе и оторвите их от пола. На вдохе таз поворачивайте влево, пытаясь коснуться бедрами пола, а голову олновременно с этим поверните вправо. На выдохе осуществите те же движения в другую сторону.