КАБІНЕТ ОЗОКЕРИТОЛІКУВАННЯ
ТЕПЛОЛІКУВАННЯ.
Для теплового впливу на організм використовують різноманітні лікувальні грязі (пелоїди) та пелоїдоподібні речовини (парафін, озокерит, нафталан, глину). Спільною їх властивістю є здатність тривало утримувати тепло і повільно протягом всієї процедури віддавати його тілу хворого, на цьому заснована їх висока терапевтична активність. Крім температурного впливу, більшості теплоносіїв притаманна хімічна дія на організм хворого неорганічних солей, біологічно активних речовин та ін.
ПОКАЗИ:
- Підгострі, хронічні запальні захворювання і травматичні ушкодження периферичної нервової системи;
- Підгострі, хронічні запальні захворювання і травматичні ушкодження опорно-рухового апарату, зв'язок, м'язів;
- Трофічні виразки, в'ялозаживаючі рани, опіки в стадії рубцювання (для попередження утворення грубих рубців і контрактур);
- Хронічний холецистит, гастрит, коліт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії затухаючого загострення і ремісії;
- Хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів.
ПРОТИПОКАЗИ:
- гострі запальні захворювання та нагнійні процеси,
- кровотечі,
- новоутворення,
- гепатит,
- запальні захворювання нирок,
- захворювання крові.
ОЗОКЕРИТОЛІКУВАННЯ.
Озокерит (гірський віск) містить в собі цезеріна, парафін, мінеральні масла, асфальтени, смоли, гази. Залежно від родовища температура плавлення озокериту становить 52-80 °С. З усіх застосовуваних теплоносіїв у озокериту найвищі теплоутримуючі і компресійні властивості. На відміну від парафіну озокерит містить біологічно активні речовини, які проникають під час процедури в організм через неушкоджену шкіру.
У лікувальній практиці озокерит використовується як:
- Протизапальний,
- Болезаспокійливий,
- Антиспастичний засіб,
- Крім того, він має стимулюючу дію на репаративні процеси.
Методика застосування озокериту подібна з методикою застосування парафіну. У лікувальній практиці часто використовують змішаний вид лікування парафіно-озокеритотерапію. Інгредієнти складають в рівних пропорціях.
Деякі методики проведення процедур.
Кюветно-аплікаційна методика.
Розігрітий озокерит розливають по кюветам. Товщина коржів повинна бути 3 см. Після охолодження до температури 48-50 ° С корж озокериту накладають на ділянку тіла, що підлягає впливу, накривають клейонкою, потім складеним у кілька шарів махровим рушником або ковдрою на 20-30 хв.
Для зменшення липкості озокериту в нього можна додати 20% парафіну.
Салфетно-аплікаційна методика.
Озокерит нагрівають на водяній бані, змочують у ньому серветку, охолоджують її до температури 50 ° С, укладають на ділянку шкіри, що підлягає впливу, покривають складеним у кілька шарів махровим рушником або ковдрою. Тривалість процедури 20-30 хв щодня або через день. Курс лікування 12-15 аплікацій.
Попередження: запальний процес будь-якого ступеню активності при хронічному панкреатиті, гепатиті є протипоказанням для застосування озокерито- і грязелікування.
